ПРО ВЕСНЯНІ ГІПОВІТАМІНОЗИ
Минає зима, приходить весна. Як довго ми її чекали! І ось в аптеках шикуються черги за вітамінами, вітамінними комплексами, БАДами, тощо. Чому? Відчуття хронічної втоми, зниження працездатності, падіння життєвого тонусу, блідість шкіри, поганий настрій, що посилюються разом з таненням снігу, відчуває майже кожна людина. І саме це є причиною походів в аптеку, до лікаря за чудодійними пігулками – вітамінами. Що ж саме є причиною вище вказаних симптомів? Невже нестача вітамінів в організмі? Чи насправді їх потрібно шукати в цей період та вживати в більшій кількості?
Давайте розберемось в термінології: що таке вітамін, гіповітаміноз, авітаміноз?
Вітамі́ни від лат. «vitae» – життя і амін – речовина, що містить низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, які необхідні для життєдіяльності живого організму в малих дозах і не утворюються в самому цьому організмі в достатній кількості, через що повинні надходити із їжею. Організму людини необхідні принаймні 13 різних вітамінів, добові потреби яких коливаються від 0,01 до 100 мг. Вони не виконують в організмі а ні енергетичної, а ні структурної функції, але є необхідними для використання тих сполук, які ці функції виконують, зокрема білків, ліпідів і вуглеводів.
Авітаміно́зи, гіповітамінози (грец. ά – «без» і вітамін) – захворювання людей і тварин, що розвиваються внаслідок тривалого недостатнього забезпечення вітамінами.
Якщо в організмі дійсно не вистачає певного вітаміну чи вітамінів, розвивається картина недостатності цього вітаміну (вітамінів), яку допоможе віддіагностувати лікар.
Тоді звідки ж з'являються вищевказані симтоми, які ми пов'язуємо з авітамінозом взимку та навесні? Насправді ніякого сезонного гіпо(а)автамінозу немає. Це ще один «пострадянський» діагноз, про який в цивілізованому світі не знають: там за автіміноз вважають важке захворювання, що розвивається при повній (майже повній) недостачі вітамінів у раціоні. Зустрічається цей діагноз у країнах, де ще не повністю побороли голод.
Відчуття слабкості – неспецифічний симптом, який може бути «першою ластівкою» багатьох різноманітних важких захворювань. Відчуття постійної слабкості ми, люди в білих халатах називаємо «астенічий синдром». Це значить, що пацієнт відчуває себе недобре, не може прокинутись вранці без 2-3 чашок міцної кави або чаю, вдень відчуває слабкість, сонливість, зниження працездатності, а вночі довго не може заснути від тривожних думок. І так повторюється кожного дня. Це може бути ознакою серйозного захворювання. Тому бігти до аптеки за чудодійними вітамінками, що на думку пацієнтів, тонізують і додадуть сил та енергіїї, помилково, а іноді, навіть, шкідливі для здоров’я.
Хочу зауважити, що в більшості випадків астенічний синдром не є ознакою важкого захворювання, а тим більше гіпо(а)вітамінозу і, як правило, ніякого лікування не потребує. Синдром розвивається тому, що ми не прислуховуємось до потреб власного організму. Друга половина осені, зима та весна характеризуються коротким світловим днем. В нервовій системі виділяється менше мелатоніну, що впливає в свою чергу на виділення так званих «молекул радості та щастя» – дофаміну та серотоніну. У більшості людей розвивається апатія, меланхолія, зменшується рухова активність. Ми переходимо в режим функціонування з економією енергії: робота – дім – диван – «телесеріал» – швидкі вуглеводи – короткий тривожний сон – робота. І так кожного дня. Скорочення часу перебування на свіжому повітрі та зменшення рухової активності призводить до зменшення надходження кисню до нашого організму з розвитком гіпоксіїї тканин. Як видно з пояснення, про недостачу вітамінів ніде не йдеться.
Що ж робити, спитаєте Ви? Допомогти організму можна. Допоможе:
1) Достатній сон: восьмигодинний сон із засинанням до 23 години вечора (саме з 23-ї години до 1-ї ночі виробляється найбільша кількість мелатоніну).
2) Регулярна фізична активність. Насичення киснем тканин організму, а особливо тканин головного мозку, під час фізичної активності покращує настрій та пам'ять, надає життєвих сил, підвищує працездатність, поліпшує сон.
3) Раціональне харчування з використанням корисної вітамінізованої їжі з достатнім вживанням овочів та фруктів. Всі потрібні вітаміни організм візьме з їжі.
4) Достатній питний режим. Середня денна норма рідини для дорослої людини 1,7-2 л води.
5) Зведення до мінімуму кількості стресових ситуацій. Це фантастика - скаже собі кожен. Зайняття хоббі, спортом, медитація, зміна виду діяльності в кінці кінців далеко не повний перелік засобів зменшити стресове навантаження на організм.
Як видно з пояснення, про додатковий прийом вітамінів знову ж таки ніде не говориться. Повторюсь: при достатньому різноманітному вітамінзованому харчуванні вісі вітаміни надходять в організм з їжею і додаткового прийому полівіатамінних препаратів не потрібно! Це доведено в цивілізованому світі сучасною медициною.
Але є ситуації, коли прийом додаткових доз вітамінів з позиції доказової медицини, потрібен. Наприклад:
1) Людям, що проживають в регіонах з коротким світловим днем (недостатня інсоляція), а також людям людям літнього та похилого віку бажано приймати додаткові дози вітаміну Д, що допомогає попередити деякі захворювання та попередити підвищену ламкість кісток. http://www.nhs.uk/…/Summerhea…/Pages/vitamin-D-sunlight.aspx
2) Жінкам репродуктивного віку, що планують вагітність, а також вагітним жінкам, необхібно приймати додаткові дози фолієовї кислоти, що позитивно впливає на розвиток нервової системи плоду.
3) Людям, у яких наявні типові клінічні ознаки гіпо(а)вітамінозу, і саме лікар (!) віддіагностував їх та призначив потрібниий препарат.
Також варто знати, що:
1) Додатковий прийом вітаміну С не профілактує і не лікує від вірусних захворювань!
http://onlinelibrary.wiley.com/…/14651858.CD000980…/abstract
2) Додатковий прийом вітамінів при зайнятях спортом при нормальному різноманітному вітамінізованому харчуванні не потрібний!
3) Додаткови прийом вітамінів в будь-який період року, особливо влітку, при достатньому вітамінізованому харчуванні не потрібний!
4) Від підвищених доз вітамінів ніякої користі немає! Є тільки шкода!
5) І останнє. Вітамінні комплекси – це ліки! Призначати їх має лікар! Не провізор, не фармацевт, не сусідка. Тим більше не самостійно. Тільки лікар!
Всім бажаю здоров'я!
Лікар загальної практики сімейний лікар ЧМЛ №1 лікар вищої категорії Олександр Зленко
